Меню сайту

Пошук

Корисні посилання
Міністерство освіти і науки України< Управління освіти і науки СМР http://osvita-sumy.in.ua/ Освітній портал Педагогічна преса” http://nz.pedpresa.com.ua/edu/3207/

Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 100

Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Форма входу

...

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS



Середа, 21.11.2018, 08:45

 

Сім‘я - це священний вузол, яким "пов'язані" люди в суспільстві, життєдайний осередок, що плекає найвищу цінність людства - дітей, найкращий цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько й мати мають реальну можливість повторити й продовжити себе в своїх нащадках.

Батьки -  перші вихователі і вчителі дитини, тому їх роль у формуванні особистості велика. В сім'ї дитина отримує перший соціальний досвід, перші громадянські почуття. Якщо батькам притаманні широта інтересів, дійове відношення до всього, що відбувається в нашій країні, то і дитина, розділяючи їх настрій,  залучається до їх справ і турбот, засвоює відповідні моральні норми.

Сімейний мікроклімат має великий вплив на становлення особистості людини. Сім'я - школа почуттів для дитини. Спостерігаючи за відношеннями дорослих, їх емоційними реакціями і відчуваючи на собі всю багатогранність проявів почуттів близьких їй людей, дитина отримує морально- емоційний досвід. В спокійних умовах і дитина спокійна, їй притаманні, почуття захищеності, емоційної урівноваженості. Відсутність культури, духовності в сім'ї, грубість, черствість у взаєминах дорослих створюють проблемне середовище, яке перешкоджає формуванню моральних якостей дитини. Тому сімейне щастя й злагоду слід будувати не на силі емоцій, а на духовності.

Довірливе спілкування між батьками й дітьми виникає завдяки психологічному контакту, в основі якого завжди лежить щира зацікавленість батьків усіма справами дитини, їх уміння будувати діалог, що грунтується на принципах партнерства, рівноправ'я, поваги, розуміння та знання дитини.

Настав час, коли потрібно повернутися до відродження традиційного статусу української сім'ї з непорушними  авторитетами: подружньою вірністю, любов‘ю до дітей і відданість  святому обов'язку їх виховання, повага до

батьків і материнським покликанням жінки, піднесенням ролі чоловіка, батька у створенні й захисті домашнього вогнища..

Наші діти від народження спостережливі, довірливі, і ми, дорослі, маємо це вчасно помічати й розвивати.

Якщо хочете, щоб малюки зростали духовно багатими, більше читайте з ними, співайте пісень, ходіть у кіно, до театру, парку. Помічайте в навколишньому  прекрасне, разом милуйтеся ним.

Сьогоднішній сім‘ї  вкрай необхідні любляче серце, роботящі руки. Тож варто кожній матері, кожному батькові замислитись над тим, що вони мають робити для того, щоб їхній дім був осередком духовності.

 

Звернення дитини до батьків

1.     Давай частіше сідати один з одним  і  будемо в усьому розбиратись РАЗОМ.

2.     Ми можемо займатись тим, що зовсім не схоже на звичайні заняття - малювати, вирізати, ліпити, грати в різні ігри. Я так люблю робити щось СВОЇМИ  РУКАМИ, ОСОБЛИВО З ТОБОЮ РАЗОМ!

3.     Дуже прошу тебе - подаруй час нашого спілкування тільки МЕНІ ОДНІЙ! Вимкни на цей час телевізор і, навіть, телефон: хіба я для тебе не  важливіша  за чужих дядь і тіток?

4.     Давай не будемо займатись ВСІМ ПІДРЯД! Сьогодні будемо робити те, що цікавить мене сьогодні, а завтра те, що цікавитиме мене завтра;

5.     Допоможи мені сконцентруватись хвилин на 20 - більше я не витримаю;

6.     НЕ ПІД ГАНЯЙ МЕНЕ, БУДЬ ЛАСКА! Якщо ти хочеш щоб я стала ще кращою, ніж я є, мені  потрібно в усьому розібратись добряче;

7.     НЕ НЕРВУЙ, якщо в мене щось не виходить, не кажи мені образливих: слів;

8.     Для мене важливо НАВЧИТИСЬ РОЗПОВІДАТИ І ПОЯСНЮВАТИ ;

  1. Давай якомога, більше ВИДУМУВАТИ САМІ! Адже тебе мені не замінять ніякі іграшки, ніякі книжки - навіть найцікавіші  в світі.

              

Дитячі заповіді для батьків, бабусь і дідусів

1.     Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Коли- небудь я залишу батьківську оселю, але до того  часу навчить мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.

2.     У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: що? коли? і чому'? – кожен із нас  у ньому має робити.

3.     Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

4.     Мої почуття ще недозрілі -  прошу, будьте чуйними до моїх  потреб.

5.     Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.

6.     Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті.

7.     Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту неспроможним виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8.     Я навчаюся у вас всього: слів, інтонації,  голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчить мене, будь ласка, кращому. Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогти один одному.

9.     Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на. руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

10.                       Любі мої, я вас дуже люблю! Покажіть мені, що ви  також мене любите. 

Copyright MyCorp © 2018 Конструктор сайтів - uCoz